Закордонні молоді науковці До наукового ступеня ведуть багато шляхів

Німеччина приваблює молодих дослідників з інших країн світу
Німеччина приваблює молодих дослідників з інших країн світу | Photo (detail): © SolisImages/Fotolia

Наукові дослідження поруч із лауреатами Нобелівської премії – в деяких установах Німеччини це можливо. Для молодих науковців із-за кордону Німеччина є привабливим науковим майданчиком, який пропонує якісну інфраструктуру і всебічну наукову підтримку. 

Хто б зумів стримати подив, побачивши у черзі до їдальні поруч із собою  відразу двох лауреатів Нобелівської премії?  Нейронауковець Мирослав Гебура вже звик до цього. Коли аспірант йде на обід, йому часто зустрічаються лауреати Нобелівської премії, професори Штефан Гелль та Ервін Неер, які проводять наукові дослідження в Інституті біофізичної хімії ім. Макса Планка в м. Геттінген. Таке оточення надихає молодого українця Мирослава Гебуру, який працює в цьому інституті  над кандидатською дисертацією. Крім того він відвідує Геттінгенський інститут післядипломної освіти з нейронауки, біофізики та молекулярної біології. Цей інститут виник завдяки спільній ініціативі Університету Геттінгена, трьох пов'язаних з університетом науково-дослідних інститутів ім. Макса Планка, а також Німецького центру приматів. В інституті післядипломної освіти аспірант цінує хороше наукове керівництво. Тут, за його словами, пропонується багато семінарів з науково-методичної тематики. Він не залишається наодинці зі своєю науковою роботою і в багатьох питаннях отримує фахову підтримку наставників. «Лабораторія, в якій я провожу дослідження, одна з найкращих у світі в моїй науковій галузі, - стверджує 26-річний науковець. – Вона стала джерелом численних інновацій, що спричинили сенсації в усьому світі».  

Привабливий науковий майданчик

Репутація інституту, експертні знання наукових співробітників і приваблива інфраструктура – це ті особливості, які вирішальним чином впливають на вибір Німеччини як місця проведення наукових досліджень. Кількість молодих науковців з різних країн світу, які приїздять до Німеччини як аспіранти, докторанти чи запрошені спеціалісти,  зростає упродовж років. Це засвідчує дослідження MINDпроведене за дорученням Конференції ректорів вищих навчальних закладів і Німецької служби академічних обмінів DAAD, у якому розглядаються мотиви закордонних молодих науковців для навчання у німецьких інститутах. У 2014 році до німецьких вищих навчальних закладів було прийнято понад 40 000 науковців та митців, серед яких і аспіранти інститутів з зарплатою від 1 100 до 1 400 євро в місяць. Ця сума, як правило, покриває витрати на перебування. «Мені не треба переживати за свою фінансову ситуацію, і я можу повністю сконцентруватися на науці», - задоволено констатує Мирослав Гебура. 

Офіс географа Проспера Евадці, який приїхав з Республіки Гана, знаходиться в Центрі досліджень матеріалів та узбережжя ім. Гельгольца в м. Геештахт. Науковець досліджує вплив зміни клімату на берегові території Гани. Батько трьох дітей насамперед цінує тісну міждисциплінарну співпрацю. «Тут усі працюють над схожими темами, навіть якщо й за різними напрямами, - розповідає аспірант. – Завжди є хтось, до кого можна звернутися і обговорити проблему». Як і Мирослав Гебура, мешканець Гани відвідує інститут післядипломної освіти. Міжнародний інститут з інтегрованих систем клімату (School of Integrated Climate System Sciences, SICSS) є частиною кластеру, де науковці провідних  установ поєднують в рамках однієї дисципліни різні науки у сфері кліматичних систем - метеорологію, океанографію і біогеохімію.  

До наукового ступеня ведуть різні шляхи

Структуровані програми для аспірантів та докторантів, подібні до англосаксонської системи PhD, набувають у Німеччині все більшого значення. Німецьке товариство наукових досліджень DFG сьогодні надає сприяння 45 міжнародним інститутам післядипломної освіти, в яких через застосування міждисциплінарних підходів команди науковців працюють над однією загальною проблемою. Програма спонукає зазирнути за межі свого фаху і  базується на інтенсивному обміні між дослідниками споріднених дисциплін. Учасники інтегруються до одного колективу, в якому регулярно презентують результати своїх досліджень. Так створюється структура, яка має переваги порівняно з і індивідуальною програмою підготовки до захисту наукового ступеня, що має в Німеччині давню традицію. Аспіранти підбирають собі викладача, який стає їхнім науковим керівником («науковим батьком» чи «науковою матір'ю») та самостійно працюють над своєю дисертацією. Це вимагає ініціативності та сурової самодисципліни. Дисертанти отримують вдосталь свободи і можуть вільно обирати місце проведення наукових досліджень – в університетах, у науково-дослідних установах поза університетами  чи у промисловості.

Знайомство з теорією та практикою

Інженерка Рім Церріаа з Тунісу вирішила продовжити навчання в рамках дуальної програми підготовки до захисту наукового ступеня в Graduate School of Excellence advanced Manufacturing Engineering (GSaME) при Університеті м. Штуттгарт. Ця науково-дослідна установа поєднує наукову роботу з практичними фазами досліджень у промисловості. «Така концепція є оптимальною для інженерів машинобудування: я отримую детальне знайомство з наукою та промисловістю. В мене є чотири роки, щоб дослідити свою наукову тему з різних перспектив. Мені також подобається, що я сама можу визначати, коли проводити дослідження в інституті, а коли на підприємстві», - каже 30-річна дисертантка. 

Робота на підприємстві може надавати й іншу перевагу: наукова комунікація, зокрема у командах науковців, відбувається переважно англійською мовою. Тому багатьом молодим дослідникам часто не вистачає можливостей для того, щоб у щоденному спілкуванні з колегами покращувати знання німецької мови. Натомість на підприємствах вони більше стикаються з необхідністю застосовувати німецьку, якою здебільшого ведеться спілкування з різними підрозділами та співробітниками тут. Для наукової кар’єри в Німеччині це перевага, про що свідчить опитування MIND, проведене серед закордонних науковців.