Швидкий вхід:

Перейти прямо до змісту (Alt 1) Перейти прямо до головної навігації (Alt 2)

Берлінале 2019
Про що Берлінале 2019?

«Піраньї» Клаудіо Джованнезі
«Піраньї» Клаудіо Джованнезі | Фото (фрагмент): © Palomar 2018

Бунт, прощання, блиск золота: будьте в курсі Берлінале, навіть якщо Ви не на фестивалі!

Трохи сумно, адже 69 Берлінале - останній під егідою Дітера Коссліка. З 2001 року цей веселий чоловік з притаманним йому акторством і швабським шармом керував найважливішим німецьким кінофестивалем. В травні 2019 року завершується його ера, під час якої Косслік розбудував Берлінале до рівня найбільшого у світі фестивалю для публіки. Вперше за історію Міжнародного берлінського кінофестивалю ним керуватимуть двоє: художнім керівником стане Карло Чатріан, колишній директор фестивалю в Локарно, а виконавчою директоркою - Маріетте Ріссенбек з Нідерландів.

Дітер Косслік, директор Берлінале до 2019 року Дітер Косслік, директор Берлінале до 2019 року | Photo (detail): Marc Ohrem Leclef@berlinale 2012

Сподівання: що принесе конкурс

Наближення змін у керівництві протягом останніх років супроводжувалось дискусіями та інколи запеклими суперечками про кураторське і організаторське оновлення. Головні аргументи критиків: забагато різних секцій з нечітким профілем, зниження якості конкурсу. У часи зростаючої конкуренції з боку стрімінгових сервісів фестиваль потребує імпульсів для зміни перспектив. Так подив викликало те, що конкурсну роботу Ізабель Койшет «Еліза та Марсела» фінансував Netflix. Чи приведе Карло Чатріан до нового блиску Берлінале? Дотепер цей скромний італієць жодним словом не обмовився про свої плани щодо фестивалю на 2020 рік і далі.
Але поки що це подія Коссліка: за Золотого і Срібного ведмедя у лютому 2019 року змагатимуться 17 стрічок. Програма поєднує жанрове кіно, арт-хаус та експерименти, досліджуючи межі приватності, самоствердження, сім’ї та суспільства.

"Одна мить" Чжан Їмоу "Одна мить" Чжан Їмоу | Foto (Ausschnitt): © Huanxi Media Group

Переможці: де мерехтить вчорашнє золото

З голівудських зірок лише одиниці пройдуть червоною доріжкою, адже робіт з США у цьому році обмаль. Натомість запрошені численні режисери-завсідники фестивалю, серед яких і лауреати Золотого ведмедя. Так Чжан Їмоу в 1981 році представив свою картину  «Червоний гаолян» та став першим китайським режисером, який взагалі отримував головну нагороду фестивалю, чим спричинив дебати у своїй країні. Його остання драматична стрічка «Одна мить» розповідає про зустріч кінолюбителя і кочівниці. Натомість Ванг Кванан, який став переможцем Берлінале у 2007 році з фільмом «Весілля Туї», представляє монгольську любовну історію у новій роботі «Öndog». Німецька конкурсна кінокартина також подана колишнім золотим лауреатом: через 15 років після несподіваного успіху фільму «Головою об стіну» режисер Фатіх Акін пропонує похмурий хорор-трилер «Золота рукавичка» про сумнозвісного гамбурзького маніяка Фріца Гонку.

"Сестри" Еміна Альпера "Сестри" Еміна Альпера | Photo (detail): © Liman Film, Komplizen Film, Circe Films, Horsefly Productions

Сім’я: що її визначає

Що означає сім’я для людини і суспільства? Конкурсна програма висвітлює  питання з різних точок зору. В німецькій картині Анжели Шаленеч «Я був вдома, але» 13-річний хлопець безслідно зникає на тиждень з батьківського дому. У фільмі «Сестри» турецький режисер Емін Альпер розповідає про трьох сестер з центральної Анатолії, яких відіслали в опікунські сім’ї зі сподіваннями на краще життя. В данському фільмі-відкритті «Доброта чужинців» Лоне Шерфіґ  нью-йоркський безхатченко знаходить притулок у своєрідній замісній родині. Для неаполітанського парубка у фільмі «Піраньї» режисера Клаудіо Джованнезі такою заміною сім’ї стає його банда. Екранізація бестселера Роберто Савіано показує групу підлітків, які сіють страх і жах за наказом свого боса. Після публікації свого документального роману про мафію «Гоморра» Савіано перебуває під захистом поліції, але також завітає на фестиваль, хоч і за найсуровіших заходів безпеки.

"Підривник системи" Нори Фінґшайдт "Підривник системи" Нори Фінґшайдт | Photo (detail): © kineo Film / Weydemann Bros. / Yunus Roy Imer

Бунт: чому #metoo залишається тривалою темою

Ключові творчі ролі в кіно займають чоловіки, і цифри Берлінале також підтверджують це: за 68 років фестивалю лише шість Золотих ведмедів отримали жінки, востаннє у 2018 році румунка Адіна Пінтіліє за «Не торкайся». В 2019 році серед усіх представлених фільмів також лише менше третини зроблені режисерками. Але кураторський відбір для конкурсної програми значно покращив статистику: жінки створили сім з 17 конкурсних стрічок. До речі: німецький конкурсний фільм «Підривник системи», дебютна робота Нори Фінґшайдт про незручну дитину, став можливим завдяки програмі підтримки режисерок для рівного представлення жінок в художньому кіно від телеканалу ZDF. Отже, результати даються взнаки.

Перспективи: як фестиваль дає дороговказ

Вимоги рівності знайшли фактично програмну відповідь у цьогорічній ретроспективі: під гаслом «Самостверджені. Погляди кінематографісток» подається огляд творчого доробку німецьких режисерок з 1968 до 1999 року. Спільним тематичним знаменником творів від таких різних авторок як наприклад Юта Брюкнер чи Ула Штьокль став «пошук власних життєвих просторів та особистої кіномови». Почесний Золотий ведмідь у цьому році також вшановує жінку – це неодноразово відзначена культова акторка Шарлотте Ремплінґ. 69 Берлінале відкривається фільмом Лоне Шерфіґ, на чолі журі стоїть жінка, Жульєт Бінош, на яку покладене рішення про Золотого та Срібного ведмедя. Звичайно фестиваль не усуне сексизм і нерівність. Але він може дати дороговказ. І саме це робить останній Берлінале Коссліка.