re:publica
Мережевий фестиваль

Берлінська конференція re:publica – обов’язкова подія для усієї інтернет-тусовки, і не тільки німецької. Про історію re:publica, її значення за кордоном розповідає кураторка конференції Жеральдін де Бастіон. Як німці дискутують на цифрові теми – про це у нашому інтерв’ю.

Von Сара Кляйн

У 2007 році відбулась конференція про web 2.0, що стала першою re:publica. Спочатку вона проходила у відносно невеликому залі в центрі Берліна і була радше нішевою подією  для geeks & nerds, тобто для занурених у цифровий світ фанатів. Широкій громадськості був відомий хіба лише Саша Лобо. Сьогодні re:publica стала мейнстрімом, приваблюючи тисячі відвідувачів у Station Berlin, колишній поштовий вокзал і сьогоднішню локацію конференції в Берлін. Цю подію знає ледь не кожен, хто має справу з інтернетом, соціальними мережами, блоґами або комунікацією.

Жеральдін де Бастіон була серед тих, хто стояв у витоків re:publica, а сьогодні відповідає за програму та модерацію окремих сесій. Упродовж минулих років вона доклалась до створення нових форматів та супроводжувала міжнародну експансію re:publica. В інтерв’ю кураторка розповідає нам про те, яких змін зазнала конференція.

Кожен знайде щось своє: Web 2.0, блогосфера чи суспільна критика - програма re:publica має широкий тематичний спектр. | Foto: ©re:publica/Gregor Fischer (CC BY-SA 2.0) Як re:publica виникла і розвивалась упродовж років?

Ідея конференції з'явилась тоді, коли блоги в Німеччині стали відігравати помітну роль і почала розвиватися цифрова громадськість. re:publica мала стати місцем зустрічі усіх тих, хто займається новими медіа та процесами в них, а передусім для їхніх співтворців. Сьогодні re:publica – це цифровий фестиваль Європи. У 2018 році її відвідали близько 20.000 людей, тоді як у 2007 році  було лише 700 відвідувачів.

Яке місце посідає re:publica у процесі обговорення цифрових тем у Німеччині?

re:publica зробила свій внесок у формування цифрової дискусії у Німеччині. Вона стала тим місцем, де відбуваються зустрічі, які інакше неможливо уявити – наприклад між політиками, активістами мережевої політики, експертами та науковцями з усього світу, а також представниками цифрової економіки, медіа, культури і науки. Ми показуємо, що можливо організувати подію, на якій виступає рівна кількість жінок і чоловіків, і  вже це є внеском у культурну трансформацію німецького цифрового середовища.

Спочатку нішева конференція для фанів, сьогодні мейнстрім: re:publica стала визнаною фаховою конференцією, на якій можна зустріи багато відомих представників медійного середовища. Серед них - мишеня з німецької дитячої передачі, улюблений селфі-партнер. | Foto: ©re:publica/Jan Michalko (CC BY-SA 2.0) Чому re:publica поширилась на інші країни? Там немає подібних конференцій?

Берлін завжди залишатиметься нашою базою, але для нас важливо дізнатися, що говорять про ключові теми re:publica у інших країнах та регіонах світу. Тому ми з одного боку запрошуємо доповідачів з інших країн, але водночас проводимо події re:publica і в інших країнах. При цьому центральне завдання для нас – розробляти і реалізовувати концепцію спільно з місцевими партнерами. Досвід показує, що у нашому форматі є потреба: re:publica – це фестиваль спільноти і він формується на основі співучасті. Різноманітні формати пропонують простір для навчання і обміну, а також для публічних і розважальних заходів.

Дискусії на цифрові теми в інших країнах відрізняються від Німеччини?

Багато різного, але й багато спільного. Так у Гані ми визначали теми через заклик до участі, і вони почасти для нас так само актуальні, наприклад дані чи фемінізм. Водночас інші теми для нас не пріоритетні, наприклад eWaste. Загалом спостерігається більша відкритість до цифрових змін – де менше уставлених структур, там і страх змін не такий великий.

Яка провідна тема re:publica 2019?

Я велика прихильниця гасла «tl:dr» і з інтересом спостерігаю, як воно втілюється у дизнайні та на сцені. «tl:dr» означає «too long; didn’t read» і обігрує інформаційну переповненість та складність нашого суспільства. З нетерпінням чекаю ключової доповіді-відкриття, яку виголосить моя подруга Нанджіра Замбулі, визначна інтернет-активістка з Кенії,  а також радію, що буде Нанджала Ніабола, авторка книги Digital Democracy and Analoge Politics. Обидві виступали також і в Аккрі. Через їхні презентації ми хотіли б сполучити берлінську програму з ганською re:publica. Також охоче послухаю астронавта Александра Ґерста і письменника та журналіста Корі Докторов.

Пісня на завершення: кожного року в кінці конференції організатори і учасники співають Bohemian Rhapsody гурту Queen, відкривачи цим завершальну вечірку. | Foto: ©re:publica/Gregor Fischer (CC BY-SA 2.0)