Соціальний бізнес в Україні Власними силами

Громадський ресторан Urban Space 100
Громадський ресторан Urban Space 100 | фото: facebook.com/urbanspace100

Малий бізнес в Україні береться за вирішення соціальних проблем локального і навіть всеукраїнського рівня. Держава може допомогти, створивши міцну законодавчу базу для соціального підприємництва.

Допомога безпритульним, підтримка жінок у скруті, робота на благо свого міста – свідомі підприємці України беруть на себе відповідальність за суспільний розвиток в країні. Для цього вони вивчають випробувані моделі інших європейських країн та пристосовують їх до української дійсності.

Мистецтво допомагає безпритульним

Бомж – так зневажливо називають в Україні безпритульних. Таку назву має і фотопроект, в якому безпритульними зображені популярні українські письменники. В даному випадку скорочення означає «Без Ознак Мистецького Життя» і це найвідоміший проект журналу Просто неба.

Цей журнал з 2008 року видає невелика команда митців, а дописують журналісти, громадські діячі та письменники, знані у Львові та Україні. З часу появи видання друком вийшло 25 номерів загальним накладом у 25 тисяч примірників.
 
Це чи не найстаріше соціальне підприємство в Україні, яке допомагає безпритульним людям двома способами: привертає увагу суспільства до проблем безпритульності та дає самим безпритульним можливість підзаробити, розповсюджуючи журнал. Продаючи «Просто неба» на вулицях та площах Львова, безпритульний забирає половину його вартості, що і складає його заробіток. Такого правила розподілу прибутку видання дотримується як член Міжнародної мережі вуличних видань (INSP).

Один центр для жінок – декілька моделей підтримки

«Свічка – більше, ніж світло» – гасло Львівської свічкової мануфактури, для якої свічка це ще й спосіб допомагати жінкам, які цього потребують. Заснувавши мануфактуру 2 роки тому, її власники вирішили виділяти частину прибутку закладу на допомогу Центу для жінок у кризових ситуаціях.
 
Сама ж ідея виробництва свічок виникла у її ініціаторів під час подорожей Європою, коли у кожному містечку вони неодмінно знаходили магазин зі свічками.
 
«Хоч це й молодий проект, я вважаю його вже достатньо успішним. За можливістю намагаємось щомісяця передавати кризовому центру кошти», каже один з засновників Андрій Сидор.
 
Тепер у львівському магазині можна придбати святкові, дизайнерські та класичні свічки, а ще спробувати вилити їх власноруч. На Великдень відкрився другий поверх, де проводяться свічкові майстер-класи.
 
«Був період, коли учасниці Центру працювали у крамниці. Свічки виготовляють жінки, які в силу обставин виїжджали на заробітки на Захід», розповідає Андрій Сидор.

Місцем професійної інтеграції та підготовки жінок із Центру слугує також і пекарня Горіховий дім. Тут жінки здобувають первинні навички для подальшого працевлаштування на ринку праці – для багатьох пекарня стає першим робочим місцем.
 
Оскільки з самого початку утримувати центр на грантові та бюджетні кошти було майже неможливо, виникла ідея створити пекарню.
 
Нині печиво Горіхового дому можна не тільки замовити, але й знайти в торгівельних точках на вулицях Львова та Києва. Переївши солодощів у пекарні, Ви радше зазнаєте відчуття виконаної доброї справи, аніж відчуєте докори сумління.
 
«На сьогодні пекарня успішно виконує свою місію», каже засновник Юрій Лопатинський, «Вона великою мірою фінансує заклад і дає робочі місця для клієнток центру, а також за допомогою власної мережі контактів із закладами готельно-ресторанного сектору працевлаштовує жінок. Справи з відвідувачами у нас щоразу краще. Ми розвиваємося і найближчим часом плануємо запустити на повну потужність обладнання і персонал».

Ресторан для міських проектів

З грудня 2014 року івано-франківський ресторан Urban Space 100 годує не лише городян, але й саме місто, оскільки весь прибуток закладу скеровується виключно на реалізацію міських проектів.
 
Хоч ресторан і запустили у період різкого підвищення цін на продукти та комунальні послуги, за перші місяці його вже вдалось вивести у невеликий плюс.
 
Діяльність закладу вирішили не обмежувати суто гастрономічною функцією, а тому він перетворився на майданчик збору прогресивного осередку міста, де проводяться покази, лекції та дискусії. І цей фактор є значно важливішим за економічну складову проекту, кажуть його керівники.
 
«На диво, найлегше було знайти бажаючих – ідея виявилась дуже запальною», каже Юрій Филюк, керівник компанії «23 ресторани» і один із засновників Urban Space.
 
Заклад заснувало 100 людей, кожен з яких зробив внесок у фонд Urban Space розміром у 1000 доларів. Тепер ці люди (а серед них – підприємці, громадські та культурні діячі) є водночас меценатами, власниками, а також керівним ядром ресторану.

Виклики для соціальних підприємців

Засновники Urban Space 100 майже рік готували юридичну базу для проекту, хоча  спершу планували її закінчити за місяць. Все виявилось не так просто, адже аналогів не було.
 
Також складний і важливий момент – правильна організація комунікації всередині між учасниками проекту. «Позитивом є те, що за весь час ми рухаємось безконфліктно», розповідає Юрій Филюк «Але зараз у мене виникає відчуття, що потенціал цих людей можна краще задіювати і використовувати, як їм на задоволення, так і на більшу користь для справи».
 
На думку Юрія Лопатинського до заснування соціальних підприємств мають бути залучені консультанти, які цінуються у бізнес-середовищі, а не ті, які сьогодні консультують громадські організації чи держструктури (на зразок центрів зайнятості).
 
Лопатинський вірить у соціальне підприємництво в Україні, так само як і Юрій Филюк. «Звичайно ж, за умови сильної ідеї і якісної реалізації», додає він.

В рамках проекту „Zeitgeist“ спільно з журналом „Platforma“.