Економіка спільної участі в Україні
Розумно разом

Чи працює економіка спільної участі в Україні? Чи готові ми ділитися одне з одним? Вибрані українські стартапи sharing economy.

Речі можна не купляти, а позичати або взяти у людини, якій вони вже більше не потрібні. Те ж саме з послугами: аніж звертатися до традиційних сервісів, краще скооперуватися і попросити допомоги у товариша, а може й у незнайомця – за невелику оплату чи, як це зазвичай буває, «за спасибі».

Sharing economy – це протилежна сторона консюмеризму і його контрпропаганда. Витрачати менше, споживати свідомо і ділитися речами та послугами одне з одним – таке гасло нової моделі економіки.
 
Недивно, що з поширенням таких практичних ідей з’явилися онлайн-сервіси, що допомагають здійснювати обмін речами та послугами швидко та безпечно, відновлюючи довіру в суспільстві. 

Дружба між сусідами – добробут громади

Своєю зручністю такі проекти популяризують ідею обміну. Люди знову звикають звертатися за необхідними речами не лише до магазинів, але й одне до одного.
 
«Дружні відносини між сусідами завжди були та є запорукою безпеки та добробуту як кожного члена громади, так і громади в цілому», кажуть засновники стартапу Дивовижні.
 
Український проект обміну речами між сусідами вигадала команда громадського об’єднання, яка і раніше організовувала заходи для жителів багатоповерхівок. Саме під час таких заходів Дивовижніпобачили, наскільки неналагодженою є комунікація між сусідами навіть на побутовому рівні.
 
Аби підвищити рівень добросусідських відносин, команда проекту розробила спеціальні оголошення та макети наліпок, які жителі багатоповерхівок можуть роздруковувати і вивішувати у своїх під’їздах. Оголошення свідчитиме про старт проекту у будинку, а наліпки, які жителі клеїтимуть на свої поштові скриньки, вкажуть, якими саме предметами сусіди готові поділитися одне з одним – хай це буде драбина, WiFi чи вимірювач тиску.
 
Яка б наліпка не прикрашала вашу скриньку, головне – сусіди бачать, що у їхньому будинку готові ділитись і допомагати одне одному.
 
Дивовижні кажуть, що вони просто нагадали про старе забуте, але таке важливе для кожного з нас – бути добрим сусідом. Адже добросусідство є серйозною можливістю ефективно вирішувати спільні проблеми. «Саму пропозицію ділитися речами та налагоджувати відносини між сусідами багато хто сприйняв із натхненням».
 
Наприклад, одна з учасниць проекту сказала, що більше 10 років мала погані відносини з одним із сусідів, але, на диво, саме з ним і почався обмін речами – можливість користуватися вай-фай була обміняна на книжку з економіки.
 
Тобто ідея не просто допомогла побутово, але й почала налагоджувати відносини між сусідами, що і є основною метою проекту. 

Тривале використання через обмін

Обдумано використовувати речі та ефективно обмінювати їх – таку ідею прагне донести стартап Плюшкін.
 
Назва цього сервісу говорить сама за себе – його користувачі позбуваються непотрібних речей і обмінюються ними з іншими людьми, що мають ту ж проблему. Якщо від такого обміну вдома місця не додасться, то хоча б з’явиться більше потрібних предметів.
 
На сайті можливі дві опції обміну: запропонувати свою річ і вказати, на що ти хочеш її обміняти, або ж очікувати на пропозиції від інших користувачів. Про деталі обміну власники речей вже домовляються між собою після того, як обміняються контактами.

Інший вітчизняний sharing economy стартап Dressboom взявся позбавити українок одвічної гардеробної проблеми «нема, що одягнути». На дресскроссінг-сайті можна розмістити фото зайвого, непотрібного чи просто набридлого одягу, який може отримати нове життя і нову власницю.
 
Якщо на Dressboom потрібно ощасливити своїми речами інших дівчат, щоб отримати дрес-бали, то Плюшкін наголошує на своїй екологічній місії: аби предмет вжитку не лежав без діла вдома чи на смітнику. 

«Криза має змінити ставлення людей до багатьох речей»

«На відміну від Заходу, в Україні поки ми для речей, а не речі для нас. Один з інвесторів сказав нам: «У вас дуже цинічний сервіс, адже чим гірше буде стан справ в країні, тим вам буде краще», розповідає Антон Мойсеєнко, співзасновник GiveMeALift.
 
Ідея сервісу для пошуку дорожніх компаньйонів виникла у його ініціаторів ще в часи Майдану в якості механізму підвезення людей до головної площі Києва. Прототип створили у грудні 2013 під час Майдан-хакатону ІТ-намету. А вже на початку 2014 сервіс почав повноцінно діяти.
 
GiveMeALift користуватися легко: залишивши заявку свого маршруту в якості водія чи пасажира, потрібно трохи почекати, поки додаток співставить напрямки і з’єднає тебе з людиною, з якою тобі по дорозі.
 
Домовленості по спільній оплаті залишаються за двома сторонами. Часто водії готові підвезти вас безкоштовно, але навіть у разі оплати, сума виходить суттєво меншою, ніж якби ви заправляли власну машину чи замовляли таксі.
 
А з сервісом Сусіди вам не доведеться звертатись по допомогу до ріелторів. Тепер їхню функцію виконують соціальні мережі. Сайт пропонує створити привабливу персоналізовану інфографіку про пошук чи оренду житла, яку можна поширити в соціальних мережах. Шейри і лайки допомагають оголошенню ширитись інтернетом і потрапляти на очі потенційно зацікавленим людям.
 
«Лише за останній рік в країні виник один мільйон вимушених переселенців і їм, в першу чергу, необхідно вирішити квартирне питання. А з врахуванням складного економічного становища для більшості ідея спільної аренди є чудовим виходом», пояснює  Дмитро Мостовлюк, менеджер Сусідів.
 
Антон Мойсеєнко вірить, що концепція використання, а не володіння, буде поширюватись. «Криза має змінити ставлення до багатьох речей. Люди будуть спільно використовувати автівки, квартири, будинки, офіси, побутову та офісну техніку, книги та багато іншого. Це питання часу, як на мене. Сучасна молодь вже так і живе».
 
За рік існування GiveMeALift зібрав невелике, але віддане ядро користувачів. Відтак на сьогодні він має 1944 зареєстрованих юзерів, які здійснили 4235 поїздки загальною довжиною понад 35 тисяч кілометрів.
 
За рік його існування Сусідів користувачі сайту встигли створити більше 20 тисяч інфографік. Найбільше у запитах фігурують великі українські міста, але автори проекту кажуть, що інфографіку вже використовували навіть для пошуку житла в Сінгапурі.
 
Менеджер проекту Дмитро Мостовлюк стверджує : «В Україні ідея sharing economy є дуже перспективною».

В рамках проекту „Zeitgeist“ спільно з журналом „Platforma“.