Конституція Німеччини називається Основним законом. Основний закон містить найважливіші правила для спільного життя в Німеччині.

Німеччина є правовою державою. Всі люди рівні перед законом. Незалежно від віку, статі, походження чи віросповідання. Кожен, хто вважає, що з ним обійшлися несправедливо, може звернутися до суду.

Німеччина - соціальна держава. Держава піклується про своїх громадян. Існує медичне страхування, пенсія та соціальні виплати, такі як допомога із безробіття. Кожен повинен мати можливість жити добре.

Німеччина - федеративна держава. Вона складається з різних частин, федеральних земель. Існує 16 федеральних земель: Баден-Вюртемберг, Баварія, Берлін, Бранденбург, Бремен, Гамбург, Гессен, Мекленбург-Передня Померанія, Нижня Саксонія, Північний Рейн-Вестфалія, Рейнланд-Пфальц, Саар, Саксонія, Саксонія-Ангальт, Шлезвіг-Гольштейн і Тюрінгія. Кожна федеральна земля має свої власні правила та закони. Однак існують також загальні правила та закони для всієї країни.

Основний закон визначає права та обов'язки людей у Німеччині. Деякі з цих основних прав стосуються кожного. Це права людини. Існують також права, які стосуються лише громадян Німеччини. Це громадянські права.

Важливими зобов'язаннями є, наприклад, обов'язкова освіта, обов'язкове оподаткування та обов'язок дотримуватися закону: діти та молодь повинні ходити до школи в Німеччині. Кожен, хто заробляє гроші, повинен платити податки. Кожен повинен дотримуватися закону.

Найважливіші права:

• Людська гідність: Ви повинні поважати кожну людину.
• Рівні права: Всі люди мають однакові права. Наприклад, жінки і чоловіки мають однакові права.
• Рівність перед законом: всі люди рівні перед законом.
• Свобода вираження поглядів: людям дозволено говорити те, що вони думають.
• Свобода зібрань: людям дозволено збиратися в групи.
• Свобода пересування: люди можуть жити і проживати там, де вони хочуть.
• Свобода занять: люди можуть вільно обирати собі заняття.

Інші права включають захист шлюбу і сім'ї, свободу преси, право голосу і свободу віросповідання.

У Німеччині всі люди можуть вільно обирати і сповідувати свою релігію. Приблизно третина населення Німеччини не має офіційної релігії. Більшість німців належать до християнської релігії, вони є римо-католиками або протестантами. Багато християнських свят, таких як Різдво чи Великдень, є державними. Це означає, що більшість людей не повинні працювати в ці дні. Однак у Німеччині живе також багато представників інших релігій.

У школах викладається протестантська та католицька релігійна освіта. Деякі школи також пропонують православну, юдейську та ісламську релігійну освіту. Батьки можуть вирішувати, чи повинна їхня дитина відвідувати уроки релігійної освіти. Вони також вирішують, які уроки релігійної освіти відвідує їхня дитина.

У Німеччині людям дозволено відкрито жити зі своєю сексуальною орієнтацією. Це означає, що одностатеве кохання, бі-, транс- та інтерсексуальність є такою ж частиною повсякденного життя, як і гетеросексуальність. Важливу роль у цьому відіграє ЛГБТК-рух. Це спільнота лесбійок, геїв, бісексуалів, трансгендерів та квір-людей. У Німеччині вони перебувають під захистом. Одним із символів ЛГБТК-руху є веселковий прапор.

Із 1 жовтня 2017 року одностатеві пари, тобто чоловік і чоловік або жінка і жінка, також можуть укладати шлюб у Німеччині. Вони мають однакові права та обов'язки. Це означає, наприклад, що вони можуть всиновлювати дітей. Вони можуть взяти прізвище свого партнера. Вони повинні підтримувати одне одного.

Якщо права не дотримуються, це в деяких випадках може становити дискримінацію. Прочитайте наш інформаційний текст «Як протидіяти дискримінації»

У демократичній державі існують вибори. Так відбувається і в Німеччині. Вибори мають бути таємними, загальними та вільними. Народ вирішує, хто буде керувати країною.

Політичні партії в Німеччині мають різні програми та цілі. Найбільшими партіями є СДПН (Соціал-демократична партія Німеччини), ХДС (Християнсько-демократичний союз), Альянс 90/Зелені, ВДП (Вільна демократична партія), АдН (Альтернатива для Німеччини) та Ліві (Die Linke). Існує багато інших менших партій. Ви можете знайти більше інформації про партії та їхні програми на сторінці Федерального агентства з громадянської освіти.

Хто може голосувати? Право голосу не є однаковим для всіх виборів у Німеччині. Для участі у більшості виборів вам має виповнитися 18 років. Тільки громадяни Німеччини можуть голосувати на федеральних і земельних виборах. У Баден-Вюртемберзі, Бранденбурзі, Бремені, Гамбурзі та Шлезвіг-Гольштейні 16-річні особи мають право голосувати на земельних виборах. Однак вони ще не мають права балотуватися. Це дозволено лише з 18 років.

Громадяни ЄС також можуть голосувати на місцевих виборах, якщо вони проживають у Німеччині більше трьох місяців. У Баварії, Гессені, Рейнланд-Пфальці, Саарі та Саксонії виборцям має виповнитися 18 років. В інших федеральних землях можна голосувати з 16 років. Усі громадяни ЄС, яким виповнилося 18 років, можуть голосувати на виборах до Європарламенту.

Ви приїхали з країни, яка не є членом ЄС? Тоді, на жаль, ви не маєте права голосувати в Німеччині. Але ви можете долучитися. У багатьох місцях існують інтеграційні ради. Зазвичай їх обирають мігранти. Інтеграційна рада працює в політичних інтересах мігрантів. Вони також допомагають у вирішенні питань і проблем. Своєю роботою вони прагнуть поліпшити співіснування мігрантів і німців.