Хто тут живе?

Щоліта на чесько-австрійському кордоні збирачі*ки чорниць проводять години, дні та тижні в лісах. Цього разу ви можете збирати разом з ними і дізнатися, що реальність їхньої роботи набагато багатша, ніж може здатися з дискусій на інтернет-форумах.

На сході Україні російський дроновий терор на повну силу б’є по цивільному населенню: розширюється сіра зона, де під прицілом опиняється кожен, стираються лінії фронту та маршрути втечі. Смертельна небезпека загрожує навіть евакуаційним групам — таким, як команда Романа та Едуарда. Наша репортерка Крістіна Томас супроводжувала рятувальників.

Нарва, третє за величиною місто Естонії, через переважно російськомовне населення довгий час перебувала в культурній та ментальній ізоляції. Інтеграційні зусилля естонської держави часто засвідчують глибоку недовіру до російської меншини. Водночас у самій Нарві зростає покоління, яке впевнено відстоює свою ідентичність і свободу. Хто ж здійснює ці зміни?

Як на закинутому заводі, що в прифронтовому містечку, створили «Критку» — простір, де молодь занурюється у вуличні культури.

Серед мін і розрухи, постійних вибухів та смертей є ті, хто день за днем відвойовують у війни своє життя і свою землю. Історія фермера з Харківщини, що живе в одному з найбільш замінованих населених пунктів світу.

Те, що колись було народною розвагою, стає символом змін: у Словаччині зникають невеликі гірськолижні курорти, а разом з ними і культура згуртованості. Між кліматичною кризою, міграцією та комерцією залишається питання, для кого взагалі сьогодні залишається лижний спорт.

Дві жінки одного літнього дня прогулюються з коляскою по Комарно. Вони спостерігають за слідами історії, десятиліттями занедбаності та сучасною політикою і розмовляють про те, як сьогодні зростати на угорськомовному півдні Словаччини.

Сучасна німецька церква переживає трансформацію, яку уособлюють чотири пасторки із сільських громад землі Бранденбург. У духовному служінні вони діють з великою сміливістю, не претендуючи на правильність. Так вони стають голосом розмаїття, інклюзивності та нових ідей в епіцентрі суспільної напруги.

Чому нам так важко дається емпатія до палестинців? Особисте дослідження литовської журналістки та арабістки Марії Ракіцкої свідчить: на заваді цьому стають не лише примхи географії, а й сила мовних конструктів, образів та очікувань, які визначають, хто заслуговує на співчуття, а хто – ні.

Поки триває вбивчий напад Росії на український народ, Німеччина помістила в Литві постійну бригаду для захисту східного кордону НАТО. Репортерка NARA Марлен Буссе поговорила з Рафаелем та Денні – двома солдатами, які вже прибули в Литву, перш ніж туди на розташування прибудуть ще близько 5 000 військових.

В Ельбських пісковикових горах розгоряються суперечки довкола національних парків Саксонської та Чеської Швейцарії. Одні прагнуть зберегти природу, інші — використовувати її для власної вигоди й отримувати від цього зиск.

Як традиції можуть перетворити маленьке містечко у локальне серце туризму? Показуємо на прикладі Горжице – чеського міста, що має вісім тисяч жителів і щороку приймає пятдесят тисяч туристів.

Багато молодих людей з інвалідністю мають кардинально інший світогляд, ніж їхні батьки. Однак через недостатню систему компенсацій та особистий супровід в Словаччині їм фінансово неможливо стати незалежними від своїх сімей. Тому щодня вони живуть у суперечності.

Периферія може мати багато втілень, як і життя на ній. Залежить від доріг, які привели на неї її мешканців, а також від ставлення держави або ж окремих міст до політики, що стосується певних місць і людей, що в них живуть.

Місто-примара Орбіта, закинуте після Чорнобильської катастрофи, з війною віднайшло нову надію. Примарне місце, що майже півстоліття ховається від великого світу у соснових лісах Черкащини, стало домікою для кількох десятків людей, які вірять, що життя тут ще може відродитись.

В містечку Босковіце виходить регіональна газета розслідувальних репортажів «Відлуння» (Ohlasy). «Проблеми регіональної журналістики мало чим відрізняються від проблем національної, але в регіонах менше можливостей їх вирішити. Тому там просториться так звана медіапустеля», — каже редактор «Відлуння» Томаш Трумпеш.

Колись тут був табір примусової праці. Потім — занедбані руїни. А в 1990-х локація стала прихистком для панків, які шукали безпечне місце. Сьогодні Exil e.V. — одна з останніх твердинь спротиву праворадикальній агітації в Еберсвальде. Але час працює проти цієї організації.

Дачництво – це міжнародний феномен. Різноманітні типи заміських будинків для відпочинку можна побачити як у країнах Західної Європи та Північної Америки, так і в колишніх соціалістичних республіках. Проте в кожній з країн існують свої історичні й соціально-економічні особливості.

УВАГА! Це не репортаж. Це правдива історія про справжнє місто, де якихось п’ятнадцять років тому ще ходили самоорганізовані сусідські патрулі Робітничої партії соціальної справедливості, які можна було впізнати за довгими шкіряними плащами й білими стрічками на рукавах.

Одрі Бернар успадкувала від бабусі землю на півдні Франції, де заснувала громаду, що займалася натуральним господарством. Згодом вона покинула цю громаду і вирішила передати їй своє майно. На решту спадщини вона придбала новий будинок і ділянку, де створила нову, більш відкриту громаду.